Ефект «auto-wah» для електрогітари

85

Вітаю, радіоаматори-самоделкіни!

Серед розмаїття гітарних ефектів є один досить примітний-називається «auto-wah», або квакушка. Назва походить з-за звуку, створюваного ефектом, він буквально нагадує квакання жаби. Існує два різновиди цього ефекту-автоматичний (власне auto-wah), який працює «сам по собі», відгукуючись на динаміку гри і насичуючи звук цікавими переливами, і педальний, в якому переливи гітарист може створювати сам в потрібний момент і з потрібною інтенсивністю. І та й інша різновид хороша і знаходить велике застосування серед музикантів. У даній статті мова піде про збірку своїми руками автоматичної «квакушки», примочки під назвою «snow white autowah», яка випускається відомою компанією «mad professor». Педаль вважається бутикової і коштує досить багато, враховуючи, що схема всередині не містить будь-яких особливо-дорогих або специфічних компонентів. А тому її запросто можна зібрати своїми руками, нехило при цьому заощадивши. Схема для збірки представлена нижче.

Велика функціональність примочки забезпечується наявністю відразу чотирьох ручок регулювання, а саме:

  • sensitivity — перекладається як «чутливість», є, по-суті, гучністю самого ефекту квакушки, регулює його кількість в кінцевому звуці
  • bias визначає частоту резонансу, від її положення буде залежати, на якій частоті буде звучати найгучніший і дзвінкий «квак»
  • resonance визначає добротність фільтра, з її допомогою вибирається ширина смуги «навколо» встановленої ручкою bias частоти
  • decay визначає швидкість роботи ефекту, або час повернення у вихідне положення

Велика кількість регулювань дозволяє в дуже широких межах змінювати «повадки» ефекту, підлаштовуючи його під будь-який стиль гри. При цьому, за словами автора, snow white autowah чуйно реагує на динаміку гри, відгукуючись на всі нюанси звуковидобування, що й не дивно: компанія mad professor славиться своїми якісними моделюючими ефектами.

Для побудови ефекту потрібно мікросхема lm324, що містить в собі 4 операційних підсилювача, замінити її можна, наприклад, на tl074, або пару здвоєних мікросхем. На вході ефекту можна побачити транзистор 2n5457-польовий jfet, замінити його можна, наприклад, на 2sk170. Варто звернути увагу на діод d6 — за схемою це звичайний 1n4148, однак якщо замінити його на світлодіод, то вийде свого роду світломузика — світлодіод буде спалахувати в такт ударам по струнах. При бажанні можна провести таку модифікацію схеми і вивести світлодіод на корпус для оформлення дизайну. Також на схемі можна побачити цікавий елемент — мікросхему lm13700, позначена вона як а2 і має два канали. Значиться ця мікросхема як» транскондуктивний підсилювач » і має досить хитромудрий принцип дії, допускається заміна lm13600. Незважаючи на хитромудрість, ця мікросхема не є дефіцитом, хоч і коштує відносно дорогувато.

Крім мікросхем схема містить лише пару npn малопотужних транзисторів і жменьку пасивних елементів. Конденсатори в звуковому тракті рекомендуються плівкові-автор використовує wima і epcos, по харчуванню керамічні. Резистори самі звичайні малопотужні, в загальному — все як зазвичай. Напруга живлення становить 9 вольт, струм споживання не перевищує 30 ма, як в більшості інших гітарних педалей.

Збирається схема на друкованій платі — два варіанти перевірених плат можна завантажити в архіві в кінці статті. Представлені плати зручні тим, що припускають установку відразу і гнізд входу-виходу, і кнопки, і навіть потенціометри можна впаяти прямо на плату. Така компоновка, зручна, надійна і естетична. Плата витравлюється, доріжки залужіваются, після чого запаюються перемички, і потім вже всі інші деталі. Мікросхеми можна встановлювати через панельки, рекомендую для цього використовувати цангові, а не звичайні «ліжечка». На фото нижче представлена зібрана плата, поки без запаяних потенціометрів.

Потенціометри можна вивести з плати на проводах, проте автор обрав інший варіант — установку на жорстких перемичках. При такому способі головне підгадати висоту розташування потенціометром над платою щоб потім все без проблем помістилося в корпус. З’єднувальні перемички, про всяк випадок, ізолюються кембриками.

Плата обов’язково повинна бути поміщена в металевий корпус-це не тільки механічний захист електроніки, але і екран, що запобігає потраплянню зовнішніх наведень в звуковий тракт. Для того, щоб корпус працював як екран, його можна з’єднати з землею схеми, причому це з’єднання повинно бути тільки в одній точці, інакше вийдуть земляні петлі. Найзручніше здійснити з’єднання за допомогою одного з потенціометрів, припаявши землю схеми на його металевий корпус. Потенціометр буде кріпиться гайкою до корпусу примочки, забезпечуючи надійний контакт.

Нижче представлені фотографії готових примочок, зібраних за різними варіантами друкованих плат.

Металевий корпус можна використовувати який завгодно-куплений в магазині, наприклад, силуміновий з асортименту gainta, або зроблений своїми руками з нетовстого, але жорсткого металу. Для зручності автор наводить креслення:

Корпус забарвлюється, найбільш концептуальним кольором в даному випадку буде білий. Якщо підійти до виготовлення корпусу з відповідальністю, можна отримати примочку, зовні і по звуку нічим не гірше фірмової, є привід намагатися. В останню чергу в готовий корпус встановлюється плата, проводами вона з’єднується з гніздом живлення, встановленим на задній стінці. Будь — які елементи кріплення для плати не потрібні-вона буде і так надійно фіксуватися гайками гнізд входу-виходу, потенціометрів і гайкою кнопки.

Зверху на вали потенціометрів надягають відповідні ручки, а на сам корпус наноситься текст або малюнок за смаком. Для того, щоб корпус не хитався і не ковзав по підлозі знизу на нього прикручуються гумові ніжки. Готовий результат представлений на фото нижче. Вдалої збірки!

Джерело (source)